Трамп затягує санкційний зашморг

Президент США не планує скасовувати антиросійські санкції

фото: crooksandliars.com
Прес-секретар Білого дому Сара Сандерс заявила, що Дональд Трамп не збирається скасовувати запроваджені його попередником у зв’язку з конфліктом на сході України та анексією Криму антиросійські санкції. Понад те, він готовий підтримати законопроект, що передбачає введення нових обмежувальних заходів щодо Росії, Ірану і КНДР.
Хоча в цьому випадку, зі слів Сари Сандерс, “президент вивчить цей законопроект, щоби перевірити, чи відповідає він інтересам американського народу”. Голосування відбулося у вівторок, 25 липня – нові санкції конгресмени підтримали. Згідно американського законодавства, тепер законопроект повинен затвердити Сенат США (у чому практично не існіує сумнівів) та підписати президент. Тут Дональд Трамп опинився в позиції цугцвангу: в разі накладення вето на нього чекає дуже неприємний “розбір польотів” з американськими депутатами, якщо підпише – остаточно поховає одну із своїх передвиборчих обіцянок – налагодити стосунки із Росією.
Нагадаємо, що 14 липня американський Сенат схвалив законопроект, який, зокрема, передбачає скорочення терміну фінансування російських компаній, зайнятих в галузі енергетики, до 30 днів, а банків, які перебувають під обмеженнями, – до 14-ти. Понад те, забороняється інвестувати в будівництво Росією експортних газопроводів кошти в сумі понад мільйон доларів одноразово і більше 5 мільйонів доларів впродовж року. В документі прямо сказано, що США і далі виступатимуть проти проекту “Північний потік-2”, оскільки він “загрожує енергетичній безпеці Європейського Союзу, розвитку газового ринку Центральної та Східної Європи”, а також “енергетичним реформам в Україні”.
Після цього російський газовий монополіст “Газпром” офіційно попередив інвесторів, що санкції США можуть стати причиною затримки реалізації проектів “Північний потік-2” і “Турецький потік”. Спочатку передбачалося, що акціонерами “Північного потоку-2”, окрім “Газпрому”, будуть п’ять європейських компаній: французька Engie, австрійська OMV, британсько-нідерландська Royal Dutch Shell та німецькі Uniper і Wintershall. Вони спільно мали б виділити 4,75 мільярда євро. Таким чином західні партнери “Газпрому” повин­ні були забезпечити 50% загальної вартості проекту, яка оцінюється в 9,5 мільярда євро.

Конгрес США дружно проголосував за нові антиросійські санкції
фото: wikimedia.org
Однак навесні 2017 року була підписана угода про нову модель фінансування. Тепер єдиним акціонером є російська компанія, європейці ж пообіцяли в рівних частках дати 4,75 мільярда євро у вигляді довгострокових кредитів. А забезпечити подальше фінансування з боку європейських інвесторів буде вкрай проблематично, адже жоден із них не захоче потрапити під американські санкції.
З іншого боку, американські санкції викликали явне роздратування Європи. Берлін та Відень спільно висловили рішучий осуд американським сенаторам. Глава МЗС Німеччини Зігмар Габріель і канцлер Австрії Крістіан Керн у спільній заяві наголосили, що не мають наміру на шкоду своїй економіці підтримувати амбіційні проекти поставки зрідженого природного газу зі США до Європи.
“Хто і як постачатиме нам енергоносії – вирішуватимемо ми, відповідно до правил відкритості та ринкової конкуренції. Ми не можемо миритися з погрозами екстратериторіальними санкціями проти європейських компаній, які беруть участь в енергозабезпеченні Європи!” – наголосили німецький та австрійський політики.
Експерт з питань енергетичної безпеки брюссельського Центру досліджень європейської політики (СEPS) Крістіан Еґенгофер у інтерв’ю “Німецькій хвилі” сказав, що намагання США завадити проекту “Північний потік-2” є дуже дражливим для таких країн, як Німеччина, Австрія, Франція та Нідерланди.
Водночас позиція Німеччини останнім часом дещо змінилася. Берлін з власної ініціативи запропонував розширити санкційний список проти Російської Федерації у зв’язку зі скандалом навколо поставок газових турбін виробництва концерну Siemens в анексований Крим.
Нагадаємо, що 21 липня німецький концерн оголосив про початок процесу розриву ліцензійної угоди з російськими компаніями на поставку обладнання Siemens для електростанцій. Це сталося після того, як компанія отримала достовірну інформацію про те, що саме її газові турбіни, призначені для відправки в Краснодарський край Російської Федерації, “були локально модифіковані та незаконно переміщені в Крим, що не відповідало умовам договору”. Тож, як бачимо, санкційний зашморг навколо президента Росії Володимира Путіна і далі затягується. Але він, як “справжній підполковник” (не дослужився до звання полковника КДБ. – “Львівська Пошта”) продовжує робити вигляд, що західні санкції – дрібниці. Поживемо – побачимо.

Президент США заявив, що Україна саботувала його передвиборчу кампанію. “Спроби України саботувати кампанію Трампа потихеньку працювали, аби просунути Клінтон. Тож де розслідування генерального прокурора?” – написав Дональд Трамп у своєму мікроблозі в Twitter, звертаючись до ведучого Fox News Шона Хенніті. Останній в одному зі своїх липневих шоу вказував, що “видання Politico ще в січні писало про спроби Києва вплинути на американські вибори, проте ніхто не звернув на це жодної уваги”.
Нагадаємо, в тій публікації мовилося про те, що американка українського походження Олександра Чалупа спеціально досліджувала діяльність керівника виборчої кампанії Трампа Пола Манафорта і ділилася відомостями з представниками штабу Гілларі Клінтон, з якими зустрічалася в посольстві України у Вашингтоні. При цьому в публікації Politico особливо наголошувалося, що “це втручання було значно менш масштабним, аніж російське, яким керував особисто російський президент”.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8408 / 4.39MB / SQL:{query_count}