Поїхати на роботу за кордон стане ще простіше

Українські заробітчани: мільйони людей і мільярди доларів

Цього тижня стало відомо, що відкрити дружні обійми, попри Польщу, Чехію та Угорщину, українським заробітчанам готові ще дві країни, чиї лідери майже синхронно озвучили плани масового залучення іноземних працівників. Тим часом експерти застерігають, що у масовій трудовій міграції криється для України чимало небезпек: ООН прогнозує зменшення кількості населення нашої держави до 35 млн осіб у 2050 році!

Канада плюс Німеччина

У мандаті, переданому прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо міністру імміграції та біженців Марку Мендічіно сказано, що до 2022 року країна планує прийняти понад мільйон мігрантів з усього світу. «Ви маєте упевнитися в ефективному впровадженні підвищених показників міграційного плану на 2020 – 2022 роки, залучивши до Канади понад мільйон постійних жителів упродовж цього періоду», – мовиться в документі. Зі слів Джастіна Трюдо, держава має сфокусуватися на запрошенні висококваліфікованих фахівців, здатних «допомогти збудувати сильнішу Канаду».
Натомість пані канцлер Німеччини заявила, що її країна потребує більше кваліфікованих працівників із третіх країн, тобто країн, які не є членами Європейського Союзу (ЄС). «Багато підприємств невідкладно шукають спеціалістів. Федеральний уряд ухвалив стратегію залучення кваліфікованих фахівців», – зазначила Ангела Меркель. Окрім кадрів «академічного рівня», не вистачає кваліфікованих робітників, а без таких кадрів неможливий розвиток економіки, додала вона. На переконання Ангели Меркель, урядова стратегія включає три пункти: використання власних кадрових ресурсів шляхом підвищення рівня підготовки; залучення робітників з країн ЄС (зараз таких у Німеччині 2,5 млн) і, зрештою, запрошення працівників з держав, які не є членами ЄС, оскільки європейців уже не вистачає для заповнення усіх вакансій. Фахівці з країн, що не є членами ЄС, зможуть приїжджати в Німеччину на роботу згідно із законом, який набуде чинності 2 березня 2020 року.

Суцільна плутанина

Хоча про українських заробітчан пишуть часто і багато, точної їх кількості в Україні не знає ніхто. Зазвичай урядовці різного рівня називають показники від семи до дев’яти мільйонів осіб. Показовим є приклад Польщі, яка поки залишається найпопулярнішою країною працевлаштування українців. Близько 20% польських роботодавців так чи інакше співпрацюють з українцями, винаймаючи їх на постійній основі або укладаючи з ними тимчасові трудові угоди.
«Згідно із соціологічними дослідженнями, більшість трудових мігрантів, попрацювавши три місяці в Польщі, їдуть додому і таки повертаються на заробітки знову. Крім цього, є великий ринок нелегального працевлаштування, який може сягати 40% від усіх українських мігрантів», – розповів Укрінформу президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник. Таким чином, з його слів, за рік у Польщі встигають попрацювати майже 1,5 млн українців. Водночас, за даними заступника директора департаменту економічного аналізу польського Національного банку Яцека Котловського, наразі в цій країні перебувають лише 900 тис. працівників з України.
Так само невідома точна кількість грошей, які трудові мігранти переказують додому. За 10 місяців 2019 року вони становили 9,7 млрд USD, заявив заступник голови НБУ Дмитро Сологуб. «Це майже як показники минулого року: тоді було на 7% менше. На кінець року очікуємо 11,5 млрд USD, що теж дорівнює торішнім показникам», – сказав він.
Водночас, за даними Світового банку, обсяги грошових переказів трудових мігрантів в Україну в 2018 році становили 14 млрд USD, і Україна стала регіональним лідером у Європі та Центральній Азії за цим показником. Дірку в кілька мільярдів можна пояснити тим, що багато заробітчан не користуються послугами банків чи платіжних систем, а передають зароблене готівкою через знайомих, які повертаються в Україну, або водіїв, які займаються міжнародними пасажирськими перевезеннями.
Єдине, що більш-менш очевидне, це рейтинг привабливості країн з точки зору працевлаштування. Українці найбільше хочуть працювати в Німеччині, Польщі та Чехії. Такі дані на початку грудня оприлюднила заступниця директора InfoSapiens Інна Волосевич під час презентації результатів дослідження з питань міграції і торгівлі людьми «Україна, Молдова, Білорусь та Грузія, 2019» на замовлення представництва Міжнародної організації з міграції в Україні. На її переконання, найпривабливішими країнами для трудової міграції українців є Німеччина, де хотіли б працювати 43% опитаних, Польща (35%), Чехія (23%), Італія (19%) і Канада (10%). У Російській Федерації (РФ) та США хотіли б працювати по 9% опитаних.

Коли плюс дає мінус

Величезні обсяги трудової міграції багатьма сприймаються позитивно через те, що, мовляв, заробітчани не лише пересилають з-за кордону величезні гроші, які в різні роки становлять 8-10% валового внутрішнього продукту, але й «звикають до західних цінностей».
Чиновники також відзначають позитивний вплив трудової міграції на зниження рівня безробіття в Україні та зростання заробітної плати. За даними Державної служби статистики (Держстат), рівень безробіття за рік скоротився з 8,9% до 8,5% робочої сили (у віці 15 – 70 років). Кількість зареєстрованих безробітних за підсумками жовтня 2019 року зменшилася до 259,3 тис. осіб, хоча станом на січень їх було більш ніж 364 тис.
Але є інша статистика – від Євростату. У 2018 році країни ЄС видали громадянам інших країн 3,2 млн перших посвідок на проживання, з них 527 тис. отримали українці (із них 78% переїхали до Польщі). Саме з цим явищем пов’язують деякі експерти «позитивні тенденції» в українському безробітті, адже за кордон виїжджають найбільш активні й кваліфіковані фахівці, які, відповідно, більше не звертаються до центрів зайнятості.
А проте чиновники наполягають на тому, що обсяги трудової міграції нібито зменшуються, і пов’язане це зі зростанням доходів у самій Україні. За даними Міністерства фінансів, середня заробітна плата в Україні (без урахування окупованих територій – Криму, Севастополя, частини Донбасу) в жовтні 2019-го становила 10 727 грн. Найвищий показник зафіксований у Києві (15 862 грн), найнижчий – в Чернівецькій області (8211 грн). На Львівщині середня зарплата в жовтні становила 9483 грн.
Цього року номінальне зростання зарплат становить близько 20%, що не в останню чергу спричинене кадровим голодом через брак кваліфікованих кадрів, найперше робітничих професій, які масово виїжджають за кордон. Отож українські роботодавці змушені постійно підвищувати зарплати, аби втримати працівників.
«Додайте до цього, що гривня зміцнилася відносно USD та EUR на 12%. Виходить, що коли переводити в іноземну валюту, доходи громадян зросли на майже третину. Така ситуація є позитивним фактом для того, щоб українці залишалися працювати на батьківщині», – заявив у інтерв’ю UA.TV заступник голови НБУ Олег Чурій.
Йому заперечує Ігар Тишкевич, експерт програми «Міжнародна і внутрішня політика» Українського інституту майбутнього (UIF). «Українці отримують кращі доходи і за кордоном, і у себе вдома. Але враження хибне. Зростання зарплат без зростання продуктивності праці означає зменшення доходів бізнесу і гальмування його розвитку. Умовно кажучи, робітник за годину виробив не більше доларів, аніж зазвичай, але отримав більшу їх кількість в якості зарплати», – пояснив експерт агентству Укрінформ.
І наостанок: ще одна тривожна тенденція. Їдучи за кордон «підзаробити» на кілька місяців, щораз більше українців залишаються там назавжди. Цьому сприяють і державні програми возз’єднання родин, започатковані урядами Польщі, Угорщини та Чехії, які чітко зрозуміли: оскільки іноземні працівники значну частину зароблених коштів виводять за межі їхніх держав, треба зробити так, щоб отримувачі цих грошей жили в їхніх межах. За даними Управління соціального страхування Польщі (ZUS), внески соціального страхування в цій країні уже сплачують приблизно 610 тис. іноземців, із них 455 тис. – українці, інформує українська служба «Польського радіо».
Водночас в Україні обсяги сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ), за рахунок якого, зокрема, формується бюджет Пенсійного фонду (ПФ), з року в рік зменшуються. Станом на початок 2019 року в країні було 13,4 млн платників ЄСВ, пенсіонерів – 11,9 млн. Експерти підрахували: для того, щоб сьогодні хтось отримав 3 тис. грн пенсії, інший має сплатити близько 4 тис. грн ЄСВ (з урахуванням видатків на адміністрування ПФ).
Таким чином, масова трудова міграція несе загрозу і економіці, і демографії України. А з огляду на, м’яко кажучи, сумбурну політику нинішньої влади, яка розраховує швидко «зрубати» грошей, продавши українську землю та майже 800 державних підприємств, кількість тих, що шукатимуть кращої долі за кордоном, навряд чи зменшиться…

Як знайти роботу в Канаді

Робота для українців в Канаді – головна пропозиція багатьох рекрутингових агентств України. Але варто пам’ятати, що пошук вакансій в цій країні треба починати лише в тому випадку, якщо ви володієте англійською на досить високому рівні. Якщо ж пункт призначення – Квебек, доведеться підучити французьку.
Для отримання запрошення на роботу необхідно подати резюме і документи, що підтверджують кваліфікацію фахівця (дипломи, сертифікати про закінчення курсів тощо). На підставі запрошення від роботодавця вам відкриють робочу візу. В більшості випадків при оформленні візи апліканта запрошують на співбесіду до посольства Канади. Після закінчення терміну візи її можна продовжити, якщо контракт із роботодавцем не був розірваний.
Варто зазначити, що працевлаштування в Канаді для медичних працівників вимагає підтвердження кваліфікації лікаря. Канадські клініки приймають не тільки іноземних лікарів, але й медичних сестер, доглядальниць і санітарок. Також затребувані в Канаді програмісти, маркетологи і менеджери вищої ланки. З робочих вакансій: фахівці з обробки деревини, обвальщики м’яса на комбінатах, будівельники, кухарі, електрики, сантехніки. Кваліфікований працівник може заробляти до 5 тис. USD на місяць. 
Працевлаштування на некваліфіковані вакансії ускладнене, оскільки на практиці простіше взяти на таку роботу канадця, аніж оформити дозвіл на роботу іноземцеві.
Варто згадати програму працевлаштування Live in Caregiver, розраховану на два роки. Її учасники проживають в сім’ї свого роботодавця. Робота за програмою Live in Caregiver передбачає догляд інвалідів та людей похилого віку. Після закінчення програми її учасник може подавати документи на отримання посвідки на проживання в Канаді. Пошук роботи за програмою Live in Caregiver багато учасників здійснюють самотужки на спеціалізованих сайтах.
Джерело: jobwest.com.ua
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
2.5831 / 4.18MB / SQL:{query_count}