“Проблем армії військовий податок не вирішить”

Верховна Рада України погодилася з пропозицією Кабміну ввести загальнодержавний півторавідсотковий військовий збір. Та експерти застерігають: найважливіше – контролювати, куди підуть зібрані гроші, аби новий податок не став черговою корупційною схемою

фото: ghall.com.ua
Цього тижня Верховна Рада України таки ухвалила зміни до Закону “Про Державний бюджет України на 2014 рік” і Податкового кодексу. Крім скорочення чиновницьких зарплат, парламентарі обклали українців ще одним податком  – військовим.  
Сплачуватимуть його громадяни в розмірі 1,5% до кінця 2014 року. Експерти неоднозначно оцінюють нововведення, але кажуть, що зараз найважливіше – контролювати, куди підуть зібрані гроші, аби новий податок не став черговою корупційною схемою.

Захистити від розкрадання

Наразі текст проголосованого документа не оприлюднений, але напередодні Міністерство фінансів повідомило, що завдяки військовому податку планує акумулювати до бюджету додаткових 2,9 мільярда гривень. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк пояснив, що гроші від нового податку йтимуть виключно на фінансування Збройних сил України, Нацгвардії та інших підрозділів, що воюють у зоні АТО.
Передусім силовики потребують розвідувальних спецзасобів, сучасного екіпірування, оптико-електронних пристроїв для виявлення противника, засобів зв’язку, високоточної зброї та засобів радіолокації. На думку заступника директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Антона Міхненка, саме ці спецзасоби необхідно придбати за кошти від військового податку.
При цьому він визнає, що зібраних грошей на все не вистачить. “Це допоможе сьогодні. Будь-які кошти від населення зараз знадобляться, але ключових проблем армії військовий податок не вирішить”, – переконаний Антон Міхненко, інформує DeutscheWelle. За його словами, аби ефективно виконувати свою функцію, армія повинна бути профінансована щороку мінімум на 40 мільярдів гривень. “Зараз бюджет на Міноборони з усіма доповненнями ледь сягає 30 мільярдів, і це в умовах бойових дій”, – зауважив експерт.

Чи є сенс платити?

Економіст Ростислав Слав’юк пояснює, що воєнний і військовий податки – це різні речі. “Військовий податок можуть ввести і у мирний час, а воєнний запроваджують на час бойових дій”, – розповів “Пошті” Ростислав Слав’юк.
Експерт певен: у нинішніх економічних умовах запроваджувати такий збір не можна. “У нас є багато податків, які повністю можуть забезпечити потреби державного бюджету України, зокрема, озброєння армії. Проблему треба вирішувати не так, адже в Україні 50 відсотків населення взагалі не сплачує податків. Тому виникає питання, чи є сенс вводити ще один. До прикладу, ви працюєте і як офіційний платник податку сплачуєте всі державні стягнення. Тепер із вашої кишені тягнутимуть ще 1,5 відсотка на військо (15 гривень з кожної заробленої тисячі – “Пошта”), а людина, яка робить ремонти в квартирах, будує житло і не оформлює ніяких договірних відносин, не платитиме нічого. У Львові так працює безліч перевізників: вони ніде не зареєстровані, тому від податку звільняються”, – розповів економіст.
Треба навчити сплачувати податки всіх! Тоді на все вистачатиме грошей
З його слів, добросовісний платник податку матиме ще одне фінансове навантаження. “Треба було терміново вводити штрафи за несплату інших податків. Не треба шукати нових джерел фінансування, усі без винятку мають платити! Кількість податків треба зменшувати. Саме так працюють європейські уряди. В Україні ж є дуже багато мудрагелів, які нічого не сплачують”, – сказав Ростислав Слав’юк. 
У Центрі протидії корупції теж сумніваються, що всі зібрані через державні структури гроші надійдуть до бійців на передовій. За словами голови правління центру Віталія Шабуніна, через бездіяльність української правоохоронної системи та прокуратури бюджет і далі розкрадають шляхом корупційних схем. “Немає жодної гарантії, що гроші дійдуть за призначенням”, – сказав Шабунін.

Військовий податок – повернення в Радянський Союз

Проте світова практика показує, що введення військового податку ніколи не було зайвим для армії. 
“Існувало два види військового податку. Перший сплачували фізичні та юридичні особи під час війни. Другий же був “у формі” поштової марки: коли людина відправляла посилку чи лист, на марку ліпили ще одну позначку з написом war (війна). Звісно, це був, радше, символічний податок, – пояснює Ростислав Слав’юк. – Такими платежами люди подавали для армії мінімальну допомогу. Це були невеликі суми. Якщо марка коштувала 50 центів, то її ціну підвищували до 60.
Тобто 10 центів йшло на підтримку армії. Тепер світ змінився і люди не надсилають посилок і листів, тому цим скористатися не можна.  Та якщо ввести податок, то це буде поверненням у Радянський Союз. Такий збір  на наших землях був із 1941-ого по 1945 роки. Але ми не Радянський Союз, тому він нам не потрібен”, – підсумував співрозмовник “Пошти”.

Допомога чи нова корупційна схема?

Найбільше економісти і громадські діячі хвилюються за те, аби новий податок не став способом відмивання грошей. Адже, зверніть увагу, запровадити його порадили не грузинські радники, які працюють у Кабміні, а нардепи, які добре знають, на які цілі скеровувати людські податки.
“Можуть виникнути нові корупційні схеми. Для чого нам це потрібно? Треба навчити платити всіх, і тоді на все вистачатиме. Військовий податок – це додаткова проблема. Сьогодні у Львові 40 відсотків економіки – в тіні, і це реальна цифра. А хто має платити? Той, хто отримує зарплату 2 тисячі гривень. Через це в нас недобір податків”, – розповів Ростислав Слав’юк.
Крім того, в Україні сьогодні не проводять жодної антикорупційної реформи. Громадські активісти й міжнародні організації ледь не силою змушують нинішніх депутатів Верховної Ради голосувати за антикорупційні закони. “Громада має сама контролювати виділення грошей армії та зробити певні висновки на позачергових парламентських виборах. Іншого шляху поки не бачу”, – зазначив голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін.

Зараз критикувати уряд не маємо права

Експерти сходяться на тому, що гроші, які українці через податки сплачуватимуть на потреби військових, має контролювати громадськість, а міністр оборони повинен публічно звітувати про витрачені кошти.
Натомість Василь Магас, економіст, науковець ЛНУ ім. Івана Франка, критикувати новий податок не поспішає. “Нині перед урядом стоїть проблема наповнення бюджету. Як відомо, до кінця року планують у зону АТО спрямувати 9 мільярдів гривень, крім того, 2 мільярди гривень передадуть на відновлення економіки сходу. І зрозуміло, що в таких умовах уряд вдається до різних способів наповнення бюджету”, – пояснює економіст. 
Із його слів, запорукою ефективного використання зібраних коштів є прозорість процедури. “У нас є відпрацьовані прозорі процедури, але потрібен додатково контроль громади, особливо ЗМІ. Звісно, важко очікувати, що кожен із нас контролюватиме ті чи інші видатки, та сподіваємося, що це робитимуть ЗМІ та громадські організації”, – підсумував Василь Магас. 
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7243 / 4.41MB / SQL:{query_count}