Яценюк “розхитав” гривню

Експерти певні: через політичну ситуацію, військові дії та спекуляції долар може знову подорожчати. Євро також не пасе задніх

фото: Андрій Польовий
На фінансовому ринку України знову “шторм”. Лише за добу долар подорожчав на 35-40 копійок, а слідом за “зеленим” пішло вгору і євро. Економічних причин для девальвації гривні немає, кажуть експерти, тож нині на ринок впливає політика і військові дії на сході України. 
Крім цього, на нестабільному курсі заробляють спекулянти і власники комерційних банків. Експерти кажуть: цього разу валютний ринок сколихнула заява про відставку прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка. І застерігають, що в теперішніх умовах курс валют реагує на будь-які дії уряду. Тому, аби не дестабілізувати ситуацію, політикам треба бути вкрай обережними. 

У всьому винна політика

Фінансовий аналітик Ярослав Ухачевич певен: економічних причин для девальвації гривні нині немає. 
“На гривню впливають виключно політичні фактори. Насамперед, це заява прем’єр-міністра Арсенія Яценюка про відставку. Наша держава в таких умовах, що дії прем’єра впливають не лише на стабільність гривні, але й усієї грошово-кредитної системи України. Крім того, на сході держави – війна. І нам не вистачає фінансових ресурсів на оборону. Є проблема з виплатою пенсій, зарплат бюджетникам і це все тяжіє над гривнею, і теж призводить до її девальвації”, – розповідає “Пошті” Ярослав Ухачевич.
У тому, що гривня впала через урядові перипетії, певен і Олександр Жолудь, старший аналітик міжнародного Центру ретроспективних досліджень: “Насамперед через події, які відбувалися в парламенті наприкінці минулого тижня. Тобто, депутати не проголосували за законопроект, який мав би підвищити доходи Державного бюджету, розвалилась парламентська коаліція, та ще й прем’єр-міністр написав заяву про відставку”, – пояснює експерт.
Якщо Нацбанк не застосує конкретних дій, то до осені стрибок долара може бути великим
З його слів, ситуація далеко не найкраща, адже зміни, які мали внести до бюджету, забезпечили б можливості для його виконання без досягнення граничного дефіциту. А це одна із домовленостей між МВФ і Україною. 
“Якщо Україна не ухвалює цих та інших змін, які би дозволили нам не збільшувати бюджетний дефіцит, то у вересні, коли буде наступна місія МВФ, вони можуть не погодитись продовжити співпрацю з нами. А це означає, що ми втратимо не лише кредит від фонду, але й інші кошти, які нам обіцяли світові фінансові організації. Бо вони прив’язані до кредиту “стен-бай” і їх виділяють лише після цього кредиту. Тобто, в нас існують ризики отримати менший приплив валюти в країну, ніж ми очікували, а це безумовно вплине на зростання курсу долара”, – розповідає “Пошті” Олександр Жолудь.

МВФ може стабілізувати курс

Якщо ми не домовимось про продовження кредиту від МВФ, то девальвація гривні лише посилюватиметься. Олександр Жолудь каже: в теперішніх умовах кредит від  МВФ позитивно впливає на курс. “На зміну курсу впливає не те, що МВФ може нам не надати коштів. А крім траншу від фонду, ми ставимо під ризик і гроші від Світового банку, ЄБРР та урядів Великобританії й Польщі”,– пояснює експерт.
Тому фінансисти розглядають два варіанти того, яким може бути курс гривні: песимістичний і опитимістичний. Перший (песимістичний) – гроші нам ніхто не позичить. 


фото: Андрій Польовий
“І це може для нас обернутися катастрофою. Адже крім нестабільного розвитку економіки в державі сильно похитнувся стан золотовалютних резервів. Ще недавно резерви становили понад 17 мільярдів доларів, а зараз майже 16 мільярдів доларів, бо є великі витрати на армію. Але, якщо США виділять Україні 30 мільйонів доларів фінансової допомоги на підтримку армії, то ситуація буде не критичною, але якщо ні, то доведеться витрачати золотовалютні запаси. А це ще більше послабить гривню. Тоді “зелений” вартуватиме 13 гривень”, – прогнозує Ярослав Ухачевич.
Другий (оптимістичний) – він залежить від політичної складової, тоді курс залишиться на позначці 12,25 грн за долар. “Але поки говорити про оптимістичний прогноз складно. Швидше за все, девальвація й далі продовжуватиметься. Тобто, восени долар коштуватиме 13 грн”, – додає фінансовий аналітик.
Експерті певні: нині Україні потрібна зовнішня фінансова допомога і політична стабільність. “Кредит МВФ позитивно вплине на відновлення платіжного балансу і золотовалютних резервів. Тоді гривня може стабілізуватись. Тому важливо швидко закінчити війну і повернутися до реформування економіки. Чим швидше це станеться – тим краще”, – резюмує співрозмовник “Пошти”. 

Економіка в стані війни і позиція НБУ

Натомість Андрій Новак, голова Комітету економістів України каже, що валютний ринок держави знаходиться під впливом військових дій. 
“Але парадокс, Україна має певні успіхи в антитерористичній операції, а девальвація гривні триває і далі. А це означає, що військовий фактор працює, хоча він не повинен зараз бути ключовим”, – каже “Пошті” Андрій Новак. Тому очевидно, що на валютному ринку працює не лише фактор війни, але й інші фактори, до прикладу, спекулянти.
Зі слів Андрія Новака, це відбувається тому, що політика НБУ надто лояльна. “Регулятор не реагує на зловживання комерційних банків. І можливо, спекуляції на війні здійснюють саме власники комерційних банків. Бізнесмени заробляють на девальвації, компенсовуючи собі інші економічні втрати. Але забезпечувати стабільність гривні – це роль регулятора, з якою він поки не справляється”, – певен голова Комітету економістів України.
А далі піде ріст пального, здорожчає весь соціальний кошик – це і хліб, і продукти харчування, і комунальні послуги
Якщо Нацбанк і далі займатиме витриману позицію, то малі підприємці можуть цього не витримати, адже девальвація дуже обтяжлива для тих, хто має валютні кредити, так само вона обтяжлива і для Держбюджету, якому треба продовжувати виконувати свої боргові зобов’язання перед міжнародними фінустановами.
“Тому НБУ має дбати не про золотовалютні резерви, а про тих, кому вони призначені, тобто забезпечувати стабільність грошової одиниці. Були великі сподівання, що нове керівництво НБУ займеться гривнею, але поки ми бачимо, що девальвація продовжується. І ми до неї легковажно відносимося. Не помічаємо зміну офіційного курсу від 11,60 до 11,90. Видається, що НБУ пускає розвиток ситуації на самоплив, а так не має бути. У воєнний час курс повинен контролювати регулятор”, – розповідає “Пошті” Андрій Новак.
Економіст певен: поки ми не знаємо стратегії і цілей НБУ – курс долара прогнозувати не можемо. 

Долар може коштувати і 16 грн

Отож, якщо Нацбанк не прийме конкретних дій, то до осені стрибок долара може бути великим. Львівський економіст Андріан Фітьо розповідає, що кожного місяця 1,5-2 млрд грн з Держбюджету йде на покриття військових витрат. 
“Крім того, дві східні області нічого не сплачують до головної скарбниці країни, тобто вже зрозуміло, що восени ми матимемо дефіцит бюджету, а потім і його секвестр. Нашим мешканцям треба затягувати пояси. І  на осінь нас може чекати соціальний вибух”, – прогнозує експерт.
“Україна залежить від енергоносіїв плюс військові дії на сході, тому долар восени може вартувати і 16, і 17 гривень. “Якщо активна фаза військових дій не припиниться і світова спільнота не посилить тиск на Росію, девальвація і соціальний вибух в Україні неминучі. А далі піде ріст пального, здорожчає весь соціальний кошик – це і хліб, і продукти харчування, і комунальні послуги”, – каже Андріан Фітьо. 
Натомість Олександр Жолудь не такий категоричний, мовляв, певні соціальні зрушення можливі, але вони не пов’язані напряму з курсом долара, а швидше, із загальним погіршенням економічної ситуації в країні. “Ризики соціального вибуху існують, але на сьогодні вони невисокі. Водночас не можна сказати, що скоро почнеться зростання економіки. Поки причин для цього немає”, – каже Олександр Жолудь.
І прогнозує, що в короткостроковій перспективі (місяць-два), долар не буде дорожчати, коливатиметься в межах 12, 25 – 12, 35. А в довгостроковій ослаблення гривні можливе, адже в нас вільне курсоутворення. “Зараз в Україні немає фіксації курсу, як було до того, – каже експерт. – Як і раніше – це буде так званий мікс між адміністративними і ринковими заходами”. 
Але незважаючи на всі об’єк­тивні причини, на стрибках долара завжди заробляють посередники і банківська система, резюмують фінансисти.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.1533 / 4.43MB / SQL:{query_count}