Попит на айтішників

Львів може стати всеукраїнським центром інформаційних технологій 

Львів може стати всеукраїнським центром інформаційних технологій 

Віднедавна у Львові активно розвивається ІТ-галузь. Нині в нашому місті є 140 ІТ-компаній, на яких працює понад чотири тисячі айтішників, переважно українців. Так щороку в місті Лева ІТ-галузь зростає на 30%. Зрозуміло, що українська молодь прагне потрапити на роботу в цю сферу, адже це інтелектуальна та висоооплачувана праця. 

Проте, опанувавши відповідну спеціальність, випускники львівських вишів здебільшого не одразу можуть приступити до роботи в ІТ-компаніях, бо не знають англійської мови та не витримують конкуренції.

Працюють в Україні, але на іноземні компанії

Не секрет, що фахові львівські айтішники виїжджають на роботу за кордон, проте незабаром, переконують керівники ІТ-компаній, вони зможуть працювати на батьківщині. Вже сьогодні, за словами Володимира Воробея, виконавчого директора львівського кластеру ІТ та бізнес-послуг, у місті Лева є 140 ІТ-компаній, в яких задіяно понад чотири тисячі працівників. “Щороку ІТ-галузь у Львові зростає на 30%, і тому з’являється велика кількість нових робочих місць”, – каже він.

Поза тим, львівські компанії переважно працюють на закордонні фірми, тобто розробляють високоякісний інелектуальний продукт для іноземців. Тарас Кицмей, директор львівської асоціації “Інформаційні технології України”, каже, що більшість ІТ-компаній працюють на глобальних ринках, бо працювати на локальному ринку  безперспективно. 

“Зараз в Україні йде тотальне накопичення інтелектуальних ресурсів. Ми вступаємо в нову еру. Щоб українські компанії могли успішно працювати і продавати свою продукцію, нам потрібні люди з досвідом роботи в ІТ-сфері  15 – 20 років”, – каже Тарас Кицмей.  

КОМЕНТАР

Ростислав Чайка, представник громадської організації "Lviv StartUp Club":

- У Львові працює близько 30 тисяч програмістів. У мене немає точних даних, але виїжджають на роботу за кордон не більше 5-10% програмістів. Є також внутрішня міграція в Україні. Люди їдуть на роботу в Київ, в інші міста. Людина прагне самореалізації. У Європі і США набагато ширші можливості для самореалізації, ніж в Україні. Для початківців та програмістів, які пропрацювали до п'яти років, в Україні дуже хороші умови. Для людей, які працюють програмістами більше п'яти років і прагнуть самореалізації, умови могли б бути кращі, але зараз вони є достатньо хороші. 

За його словами, українські айтішники кращі за іноземних, бо націлені на результат своєї роботи. З ним погоджується Володимир Воробей, виконавчий директор львівського кластера ІТ та бізнес-послуг. Мовляв, наші фахівці здатні виконувати складніші програми, мають розвинене творче та неординарне мислення. “Дуже важливим є питання високої якості інтелектуальних послуг”, – додає він.

Зрозуміло, що робата в ІТ-компаніях є нелегкою і потребує високих розумових здібностей. Зокрема, потрібно досконало знати англійську мову. Керівникам ІТ-компаній важко назвати середню зарплату айтішників у Львові, бо багато залежить від рівня і складності завдань, які виконує працівник. Проте Василь Буртник, в. о. директора Львівського обласного центру зайнятості, розповів, що з тих пропозицій, які надійшли до центру зайнятості за перший квартал цього року, роботодавці пропонували різну  зарплату айтішникам. “Від мінімальної до 50 тис. грн на місяць”, – каже Василь Буртник.

Потребують перепрофілювання

Щоб допомогти випуск­никам львівських вишів успішно знайти роботу в ІТ-галузі, у вівторок, 15 травня, у Львівському театрі опери і балету ім. Соломії Крушельницької в рамках ХХ Ярмарку кар’єри для молоді, відбулось підписання Меморандуму про співпрацю служби зайнятості, органів влади, ІТ-компаній та навчальних закладів.

За словами Тараса Кицмея, нині в ІТ-індустрію високий поріг. “ІТ-індустрія виготовляє експортно орієнтований продукт, який є наслідком інтелектуальної роботи. Часто не всі дипломовані спеціалісти можуть у майбутньому працювати звичайними програмістами. Ми йдемо назустріч молодим фахівцям і намагаємося перепрофілювати їх за три-п’ять місяців навчання”, – каже директор львівської асоціації “Інформаційні технології України”. 

Він вважає, що потрібно зробити два кроки для того, щоб ІТ-галузь успішно розвивалася у Львові і випуск­ники місцевих навчальних закладів могли працювати в компаніях. “Першим кроком є підписання меморандуму, а другим кроком має стати розробка програми підготовки висококваліфікованих фахівців”, – пояснив він.

Незважаючи на те, що з кожним роком в Україні попит на айтішників зростає, у Львівській політехніці вже п’ять років поспіль кількість випускників, які можуть працювати у цій галузі, стабільно не збільшується. “Львівська політехніка протягом п’яти років щорічно випускає більше тисячі дипломованих спеціалістів”, – сказав Дмитро Федасюк, проректор Національного університету “Львівська політехніка”.

Марія Зубрицька, проректор Львівського національного університету ім. Івана Франка, переконана, що збільшення державного замовлення на ІТ-спеціальності необхідне. “Потрібно збільшити кількість державних місць на таких факультетах, як прикладна математика тощо. Погоджуюсь, що система освіти не досконала, але, не побоюсь цього слова, нині ми готуємо високоякісних фахівців ІТ-сектору, хоча потреби ринку ще вищі. Проблемою є те, що не вистачає фахівців, які вільно спілкуються англійською мовою”, – каже науковець.

За її словами, діалог між бізнесом, владою, вишами та ІТ-компаніями дасть можливість створити у Львові так звану Силіконову долину.  


коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
28.0221 / 4.13MB / SQL:{query_count}