Суботня Поштa

Міська влада Львова інколи створює враження здитинілої пісочниці, яка спочатку чинить несусвітні каверзи, а, відтак, попавшись на гарячому, розпускає нюні і повторює крізь крокодилячі сльози: "Винна, але більше ніколи не буду так..." Ще дивніше порівнювати таку її диспозицію з павичевим розпусканням хвоста перед виборами: "Ми приведемо у Ратушу команду фахівців, які знають, як і що слід робити".

"Команду фахівців", зліплену нашвидкуруч з озиранням на передвиборні зиски, відтак стрясають корупційні скандали, не надто втямливі ротації, в її "непохитні лави" інкорпоруються заїжджі гастролери зі сумнівними біографіями. А відтак - маємо те, що маємо: зруйновані історичні пам'ятки, розбомблені дилетантськими фірмами та фірмочками вулиці, "непонятки" з газовими лімітами і ще тисячі дрібниць, які вже сидять у печінках.

А що ж "команда"? "Команда" каже, що так, помилилася, що більше ніколи не зв'язуватиметься з невмійками, що не могла передбачаити наслідків, що... І ще тисячі таких "що" чуємо ледь не щотижня з уст поважних осіб у краватках, з усіма атрибутами "серйозних" чоловіків.

А може, це лише позірні симптоми "дитинячості", може, це гра на публіку, яку наші урядники вважають збіговиськом повних ідіотів? У такому разі мушу розчарувати тих 30 відсотків обивателів, які, за соціологічними дослідженнями, горять бажанням вдруге віддати свої голоси за чинного мера. Зрештою, це їхні проблеми - почуватися дурнями і тішитися зі свого становища. Але вони мусять знати, що їхній вибір все ж створює, по-перше, певний дискомфорт решті львів'ян, а по-друге, додає снаги "команді", переконуючи її у тому, що з будь-якої ситуації можна вийти сухою з води, промовивши чарівне: "Більше не будемо..."

Зрештою, годі вважати, що то лише А. Садовий і його найближче оточення є втіленням вселенського зла. Якщо б так було, то ще кілька тижнів тому ми б стали свідками вотуму недовіри міському голові. Але... Депутатський корпус і "команда" - втілення цілком природного симбіозу, базованого на спільних інтересах, взаємних зобов'язаннях і, так би мовити, "взаємозаліках". Згадаймо, яким "пшиком" закінчилася спроба заслухати звіт Садового про підготовку до Євро-2012. А все тому, що депутатам запропонували більш "ласі" питання порядку денного, зокрема, так звані земельні. І все, як кажуть наші сусіди, ладушкі...

Але, гадаю, на все свій час. Рятівна формула ратушанців "більше не будемо..." колись таки спрацює у зворотному напрямку. Вони таки справді більше не будуть, бо не потраплять у свої бюрка після чергових виборів.