Наскільки доречними є певні сигнали досі не визнаних переможців, - покаже час. Але вони вже подані, сказані, продемонстровані, а тому спільнота має поживу для інтелектуальних вправ і найбезглуздіших прогнозів. А громадяни статусом дещо вище, - як от один дуже поважний чоловік з Ратуші, - не укоськавши поствиборчих емоцій, починають прилюдно "дерти лаха" у не надто придатній для того аудиторії. Креативність навспак змушує нагадати слова єпископа Юзефа Жиціньскі, що вона часто буває синонімом спритності...
Певна річ, брати на віру заяви тутешнього очільника регіонального штабу про те, що регіональною мовою у Львові може стати польська, - те ж саме, що вірити пророцтвам мольфара. Принаймні слід прочитати Хартію регіональних мов, аби зрозуміти усю недолугість схожої обіцянки. Однак стосовно російської, то поквапливість, з якою КС підійшов до питання її вжитку учителями поза навчальним (але не виховним!) процесом, - дивує. Зрештою, чому б не припустити, що найвищих суддів простимульовано певними політиками, аби українці стали швидше "соромитися" за свій вибір?
